igdrazil (igdrazil) wrote,
igdrazil
igdrazil

This journal has been placed in memorial status. New entries cannot be posted to it.

Про сумне…

На Майдан я ходив заради себе. Лише в ніч з 18 на 19 лютого якось прийшла думка про те як добре що є люди за яких я стою. Себто я то заради себе, але за одно і за тих кого тут нема, але кому це треба. Ця зима повернула старе та добре відчуття того що в тебе є свої люди. Ні, не близькі, ні, а зовсім навіть чужі, незнайомі але свої люди. Люди з якими я можу бути незгоден, можу сперечатися і навіть сваритися, але які усе одно свої.

Зараз кількість своїх стрімко тане. Бо багато людей радо зраджують інших. І от дивина ці люди такі ліберальні, розумні, розважливі, але вони зараз радіють смерті людина, що найімовірніше є жертвою політичного вбивства, плюються слиною на тих хто зовсім недавно стояв на Майдані й страх як обурюються протестам. Для цих людей те що покажуть ворожі ЗМІ важливіші за суть. Їм плювати на думку співвітчизників але зате вони страшно переживають що ж тепер скажуть москалі під час чергової інтернетної сварки.

Майдан припідняв багатьох людей над буденністю, але тепер вони самі радо злазять назад і стають тою самою сволотою якою ще зовсім недавно так любісінько правив Янукович.

Я остаточно розчарувався у «Свободі», ще до Нового року, Правому сектору симпатизував не більше ані ж будь яким іншим людям які вважали, що не танці чи пісні на морозі проженуть Януковича, а його спроби стати партією я вважаю відвертою дурницею приреченою на невдачу, що ми власне й бачимо. І ні, я не вважаю Музичка героєм України. Але от те лайно яким зараз їх поливають на запах та вигляд один в один як те, що лилося на усіх майданівців ще зовсім недавно. А це все нажаль свідчить про одне – дуже багато людей вже зрадило Майдан, зрадило самих себе.
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic
    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 4 comments